Новини
21 лютого - Міжнародний день рідної мови
21 лютого у світі з 2000 року відзначають Міжнародний день рідної мови.
"Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову" - пронизливо влучно висловилася Ліна Костенко.
Мова - це те, що робить нас нами. Дякуємо попереднім поколінням, що не дозволяли відібрати у нас мову. Попри обмеження, заборони, циркуляри й укази. Іноді заплативши страшну ціну.
Пам’ятаймо: саме від нас залежить зараз, чи перерветься золота нитка тисячоліть, а чи оживе і заграє на сонці! Тільки від порога рідної мови ми можемо виходити на широкі магістралі світу. Слово довірилося нам і повірило у нас. Не сполохайте рідного слова, захистіть його, притуліть його до серця, поповніть ним своє життя.
20 лютого - вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні
Щорічно 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. У цей день згадують про подвиг учасників Революції гідності 2013–2014 років та вшановують пам’ять загиблих під час протестів.
Ми живемо у важкий час. Час боротьби нашого народу за незалежність держави Україна.
31 рік українській державі. Але це лише мить, незначна частина нашого минулого. Одна за одною гортаються сторінки життя, біжить у далечінь загадкова дорога історії. Українське козацтво, Січові стрільці, Герої Крут, воїни ОУН – УПА, герої нашого часу – Небесна сотня. Усі вони змінювали історію України. Ціною свого життя. Бо дуже любили Україну.
У день пам’яті про подвиг Героїв ми усі з вами повинні пам'ятати про те, що “ми не маємо права опускати руки тоді, коли їх не опустили ті, хто були до нас”.
День Державного герба України
Державний Герб України – один із державних символів України нарівні з Конституцією, Гімном і Прапором. Зображення Герба розміщується на грошових знаках, печатках органів державної влади і державного управління та знаках поштової оплати, бланках державних установ, службових посвідченнях, штампах тощо.
Тризуб є давнім українським символом. Найдревніше його зображення віднайдене археологами у X столітті. Це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, сокіл, підсвічник-трикірій, житній колос, якір, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю, лук зі стрілою тощо. Існує гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця та якоря.
6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім «зубом» у восьмикутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.
Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії: на елементах одягу (петлюрівках, мазепинках, ременях тощо). Інколи були нарукавні нашивки із Тризубом.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий Герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців за часів визвольної боротьби XX ст.
Пам’ятаймо:
- - Тризуб має тисячолітню історію.
- - У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
- - У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як «націоналістичний знак». Використання Тризубу в СРСР заборонялося, «винуватців» жорстко карали.
- - Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним Гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
- - Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як показника української приналежності.
- - Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.
- - Для кожного українця у будь-якій частині світу Тризуб символізує його зв’язок із Батьківщиною.
Вже багато століть Тризуб єднає українців, уособлює зв’язок поколінь і прагнення українського народу до незалежності, власної державності та соборності.
Шануймо наші державні символи, наші обереги та будьмо гідними нашої історії та тих завдань, які стоять перед Українською Державою сьогодні!
Слава Україні! Героям Слава!
День єднання
16 лютого в Україні відзначається день єднання. Це зовсім молоде свято, яке має згуртувати українців і показати, що ми – єдиний народ. Рік тому на тлі чуток про вторгнення росії в Україну Президент України Володимир Зеленський заявив про створення нового свята та підписав відповідний Указ № 53/2022 «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства».
Дата 16 лютого була обрана не випадково – саме у цей день, за розвідувальними даними західних країн, зокрема США, могло розпочатися повномасштабне вторгнення російської армії до України.
Зовнішні й внутрішні виклики, що постали сьогодні перед нашою країною, вимагають від кожного з нас консолідації та відповідальності!
Сьогоднішня велика війна фактично стала критичною точкою об’єднання українців довкола спільних цінностей. Ми спільно обирали проєвропейський курс розвитку і відмовилися від будь-яких зв’язків із росією.
З початком повномасштабної війни українська нація показала небачений досі приклад консолідації суспільства. Українці об’єднані як ніколи — голими руками зупиняють танки та БТРи, виходять на мітинги в окупованих містах, бо покірно мовчати не вміють. Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну як волонтер, журналіст, хакер, кухар, водій, митець тощо. Війна стерла усі хиткі насадженні конструкти, що вносили роз’єднання, усвідомлення української ідентичності невідворотно викристалізовується в кожному громадянині України.
Зараз головний механізм консолідації українського суспільства має полягати у припиненні висування будь-яких пропозицій та ідей, що роз’єднують нас. Українці повинні об’єднатися не лише задля перемоги, а й задля майбутнього процвітання нашої країни.
В єдності наша сила!
Семінар-практикум для вчителів іноземних мов
Китайська мова у школі
Навігація
- Головна
- Новини
- Про школу
- Прозорість та інформаційна відкритість
- Електронний журнал. Розклад уроків
- Початкова школа
- Виховний процес
- Учнівське самоврядування
- Шкільна служба порозуміння
- Атестація педагогічних працівників
- Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
- Інформація для випускників
- Внутрішня система забезпечення якості освіти
- Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти
- Нормативний путівник 2023-2024
- Шкільна бібліотека
- Шкільний музей
- Контакти
- Інклюзивна освіта
- Нове шкільне харчування
- НМТ 2024
- Методична робота
- Публічні закупівлі
- Кабінет соціального педагога
- Антикорупційна діяльність
- Екстернатна форма навчання
- Кабінет практичного психолога
- Робота закладу в період воєнного стану
- Електронна реєстрація в заклади загальної середньої освіти
- Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти