Перший дзвоник — емоції, що залишаються в серці 

Цьогорічне свято першого дзвоника має особливий присмак смутку. Вперше ми зустрічаємо новий навчальний рік без нашої директорки Юлії Миколаївни Когут, яка влітку відійшла у вічність. Її присутності дуже не вистачає, але пам’ять про неї назавжди залишиться частиною нашої великої шкільної родини. 

3 невимовним болем повідомляємо, що на 66-му році життя відійшла у Вічність директорка нашого закладу освіти - Когут Юлія Миколаївна.

Важко повірити, що її більше немає поруч... Вона була не просто керівницею - вона була людяною, мудрою,
турботливою, доброю та щирою людиною, яка завжди
вміла підтримати, вислухати, знайти потрібні слова й
допомогти.

Юлія Миколаївна віддавала школі частинку своєї душі. Вона була справжнім професіоналом, справедливим керівником і людиною з великим серцем. Її поважали, цінували й любили колеги, учні та батьки.

Ми навіть не уявляємо, як прийдемо до школи, а там не буде її... Не почуємо її голосу, не зустрінемо її погляду, не зможемо зайти до кабінету й просто поговорити...

Світла памʼять Вам, Юліє Миколаївно. Ви назавжди залишитесь у наших серцях, у нашій школі та в памʼяті кожного, кому пощастило знати Вас. Щирі співчуття рідним і близьким.

Вічна і світла памʼять... 

Останній дзвоник — це завжди про емоції, спогади та найрідніші моменти.

Особливо зворушливою частиною свята стали вальси. Першими на танець запросили глядачів класні керівники випускників — люди, які протягом багатьох років були поруч зі своїми учнями, підтримували, надихали та допомагали долати труднощі.

А потім шкільне подвір'я закружляло у двох прекрасних вальсах випускників. У кожному русі — хвилювання, радість, світлі спогади про шкільні роки та мрії про майбутнє.

Нехай цей останній шкільний вальс назавжди залишиться у серцях наших випускників як теплий спогад про дитинство, дружбу та рідну школу.

Щасливої долі вам, випускники! Нехай попереду буде багато перемог, здійснених мрій і щасливих моментів!

21 травня  наша школа знову майоріла барвами української вишиванки – символу єдності, сили, традицій та любові до рідної землі. Учні та вчителі одягнули вишиті сорочки, вкотре доводячи: українська культура живе в наших серцях і передається з покоління в покоління.

Особливо цінно, що ми пам’ятаємо про добрі шкільні традиції. Щороку випускники нашого ліцею вишивали рушник – символ вдячності, пам’яті та зв’язку з рідною школою. У кожному стібку – тепло дитячих років, щирі спогади та частинка душі наших учнів.

Нехай вишиванка завжди об’єднує нас, нагадує про наше коріння та надихає берегти українські традиції!

Це більше, ніж просто свято…

Це день, коли сцена наповнилася талантами, емоціями та справжніми перемогами!

Сьогодні були присутні ті, хто щодня доводить: наполегливість, праця та віра в себе дають результат. І це – наші учні, які сміливо йдуть до своїх цілей та гідно представляють ліцей на олімпіадах, конкурсах, змаганнях і творчих проєктах.

 Інтелектуальна вершина

 Окрилені словом

 Спортивний драйв

 Свідомі. Активні. Вільні.

 Вогонь вчительського серця

Кожна номінація – це історія успіху, за якою стоїть велика праця, підтримка наставників і щире бажання рухатися вперед.

Особливі слова вдячності – нашим прекрасним педагогам. Саме ви надихаєте, підтримуєте та допомагаєте розкривати таланти, які сьогодні сяяли на сцені!

Увесь зал був наповнений яскравими виступами, щирими емоціями та справжнім драйвом.

Ми пишаємося вами! Ми віримо у вас! І точно знаємо – це лише початок великих перемог!

До Міжнародного дня сім’ї у нашому закладі освіти відбувся благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ.

Попри ремонт у школі, сьогодні подвір’я наповнилося яскравими барвами, ароматами домашньої випічки та щирими усмішками. Батьки учнів 2–4 класів разом із дітьми приготували смачні смаколики, щоб долучитися до доброї справи та підтримати наших захисників.

Дякуємо всім, хто став частиною цього теплого й важливого заходу. Разом — сильні!